Число іменників

Число іменників – морфологічна категорія, яку мають іменники української мови. Більшість іменників змінюються за числами, маючи форми однини і множини. Наприклад, весна – весни, кінь – коні.

Проте є іменники, що мають лише форму однини. До них належать назви почуттів (злість), абстрактні іменники (щастя), власні назви (Дніпро, планета Марс).

Деякі іменники мають лише форму множини. Це назви парних предметів (ножиці), сукупності предметів (меблі), почуттів (веселощі), географічні назви (Суми), назви речовин (парфуми).

До іменників, що мають лише форму однини, належать і збірні іменники.

Збірні іменники – це іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів чи істот, що сприймаються як одне ціле. Наприклад, колосся, волосся, молодь.

Суфікси, характерні для збірних іменників:

  • -н(я), -инн(я), -овинн(я): гарбузиння;
  • -ств(о), -цтв(о): студентство;
  • -в(а), -от(а): мушва;
  • -ин(а), -овин(а): городина;
  • -еч(а), -і(я): малеча, інтелігенція;
  • -як, -няк: березняк.

Зверніть увагу! В іменниках, що мають форму тільки множини, рід іменників не розрізняють.

Поділитись
Оцініть сторінку: 1 Зірочка? Чому?2 Зірки3 Зірки4 зірочки5 Зірочок - Відмінно! (оцінок всього: 1, середня оцінка: 5,00 з 5)
Loading...

Можливо, вам сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *