Прикметник як частина мови

Загальне значення

Прикметник – це самостійна частина мови, яка виражає ознаку предмета або його приналежність і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Наприклад: червоний, осінній, сестрин.

Морфологічні ознаки

Прикметники змінюються за родами, числами і відмінками. Ці категорії у прикметника залежать від категорій роду, числа й відмінка іменника. Наприклад: старанний учень, старанна учениця, старанні учні, старанного учня.

Синтаксична роль

У реченні найчастіше прикметники виступають у ролі означення, також можуть бути іменною частиною присудка.

Означення: Жде спрагла земля плодотворної зливи, і вітер над нею гуляє бурхливий.

Іменна частина присудка: Ніч була місячна, хороша .

Роль у мовленні

Прикметники використовують для точного опису явища, предмета чи події. У художньому мовленні прикметники виконують роль епітетів та метафор, надаючи емоційності і образності висловлюванню.

Поділитись
Оцініть сторінку: 1 Зірочка? Чому?2 Зірки3 Зірки4 зірочки5 Зірочок - Відмінно! (оцінок всього: 1, середня оцінка: 5,00 з 5)
Loading...

Можливо, вам сподобається...