21 березня – Всесвітній день поезії

Відповіддю на будь-які найгостріші запити сучасної людини та її найглибші душевні поривання може стати поезія. Так було вирішено під час 30-ї сесії ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, а вже 21 березня 2000 року планета вперше відзначила Всесвітній день поезії. До українського календаря цю дату вперше включили 2004 року. Головна мета святкування World Poetry Day – залучення до мистецтва віршування якомога більшої кількості сучасних, далеких від лірики і романтики людей.

З історії поезії

Навряд чи хтось може точно вказати ім’я першого в історії автора поетичного твору. Давні кельти вважали поезію результатом містики і наводили легенду на підтвердження власних вірувань. Серед скандинавських переказів і зараз згадують про два ворогуючих чарівних народи асів і ванів, котрі одного разу скріпили своє перемир’я створенням із власної слини мудрого карлика Квасира. Проте надзвичайна обізнаність фантастичної істоти не сподобалась двом місцевим жителям Фьялару і Галару, і вони вбили мудреця. Після цього кров Квасира вбивці помістили в котел і зварила разом із медом. Отриманий напій було названо «медом поезії», і кожен, хто його куштував, отримував дар віршування.

21 березня – Всесвітній день поезіїБільш приземлені історики свідчать, що перші вірші були написані в ХХІІІ ст до н. е. шумерською жрицею Енхедуан і являли собою гімн на честь богів. Дослідник Томас Лав Пікок умовно розподілив увесь період розвитку поетичної творчості на чотири етапи. Вважається, що перші віршовані оди з’явилися задовго до появи писемності і були присвячені воєнним подвигам керівників народу. Це стало залізним віком поезії. До золотої епохи віршування історик відносив образні і оригінальні твори про предків Гомера і Софокла. У срібний вік відбувався розвиток двох типів поезії: оригінального сатирично-дидактичного та наслідувального. Мідний же вік став фінальним етапом розвитку мистецтва віршування і завершився в епоху Середньовіччя. Надалі, як вважав Пікок, поезія просто поверталась до попередніх форм і нічого нового людству не дарувала.

Поезія і сучасність

На жаль, наші сучасники сприймають вірші зовсім не так, як кілька століть тому. Та й сьогоднішні поети створюють зовсім інші вірші. Сучасні вірші нерідко позбавлені сенсу, зате переповнені недоречними метафорами та епітетами, а то і не зовсім літературними висловами. Проте сказати, що «музика душі» віджила себе, все ж, не можна. І зайвим доказом цього є численні  Інтернет-ресурси, на яких щодня друкуються новітні Пушкіни та Байрони.

Сучасна поезія – це не просто римовані ритмічні рядки, це, перш за все, показник культурного рівня суспільства. І Всесвітній день поезії покликаний слугувати формуванню в ЗМІ позитивного іміджу поетичної творчості як справжнього сучасного мистецтва, відкритого для всіх людей.

Автор: Юлія Кривенко

Учитель української мови та літератури Гімназії №85 м. Дніпра.
Детальніше про мене


❤️ Якщо матеріал на сайті був корисним👍 і Ви маєте можливість і бажання підтримати автора, це можна зробити через сервіс Дяка🤗
❗тільки для повнолітніх осіб❗


Поділитися:


Можливо, вам сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

121 / 0,480 / 83.22M