З тегом: Прикметник

Написання складних прикметників разом і через дефіс 0

Написання складних прикметників разом і через дефіс

Прикметники, які мають два і більше коренів, називаються складними. Написання складних прикметників в українській мові відбувається разом або через дефіс. Написання складних прикметників разом Складні прикметники пишуться разом, якщо вони утворені від словосполучень (можна поставити питання від одного слова до іншого. Наприклад: лівобережний (берег який? лівий), сільськогосподарський (господарство яке? сільське). Написання складних прикметників через дефіс Через дефіс пишуться складні прикметники, якщо: вони утворені від рівноправних слів і між ними можна поставити сполучник і: трамвайно-тролейбусний (трамвайний і тролейбусний), російсько-український (російський і український); ВИНЯТКИ: глухонімий, зловорожий, хитромудрий; вони означають відтінки кольорів і смаків: світло-зелений, гірко-солоний; ВИНЯТКИ: жовтогарячий, червоногарячий. вони утворені того самого...

Написання –н- та –нн- у прикметниках 0

Написання –н- та –нн- у прикметниках

Правила написання -н- та -нн- у прикметниках на межі кореня і суфікса та в прикметникових суфіксах. У прикметниках на межі кореня та суфікса можуть подовжуватися лише [н] або [н’]: ранній, щоденний. Буквосполучення -нн- пишеться У прикметниках із суфіксом -н-, коли вони утворені від іменників, основа яких закінчується на н (відбувається збіг приголосних). Наприклад: осінь – осінній, стіна – стінний. У випадках, коли твірна основа прикметника закінчується іншим звуком, подвоєння н не відбувається: дерево – дерев’яний. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-, -анн-, коли прикметник указує на найвищу міру ознаки. Наприклад: здоровенний, нескінченний. АЛЕ: нежданий, шалений, жаданий. У небагатьох прикметниках старослов’янського походження....

Написання не з прикметниками 0

Написання не з прикметниками

Правила написання не з прикметниками говорять, що частка не пишеться окремо, а префікс – разом з прикметником. Як же розібратись, виступає не в ролі частки чи префіксу? Написання не з прикметниками разом Не з прикметниками пишеться разом: у випадках, коли прикметник без не не вживається: невблаганний, невмирущий; у випадках, коли прикметник разом із не означає одне поняття, яке можна замінити синонімом без не: неширокий (вузький), невеликий (маленький). Написання не з прикметниками окремо Окреме не з прикметниками пишеться: у випадках, коли до прикметника є протиставлення: не високий, а низький; тоді, коли прикметник виконує синтаксичну роль присудка, а слово не заперечує ознаку,...

Написання суфіксів прикметників 0

Написання суфіксів прикметників

Написання суфіксів прикметників із буквами е (є), о в прикметникових суфіксах -ев-(-єв-), -ов- залежить від місця наголосу та основи твірного слова. Суфікс -ев- (-єв-) уживається в прикметниках із наголосом на основу слова (слово без закінчення), що утворені від іменника з основою на м’який чи шиплячий приголосний. Наприклад: березневий (від березень), грушевий (від груша). В усіх інших випадках у прикметниках уживається суфікс -ов-. Наприклад: борщовий, чайовий. Зверніть увагу! Залежно від наголосу прикметник може мати суфікси -єв- чи -ов-. Наприклад: миттьовий і миттєвий, крайовий і краєвий. Суфікс –ичн- уживається після букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р ( мнемонічне...

Творення прикметників. Перехід прикметників у іменники 0

Творення прикметників. Перехід прикметників у іменники

В українській мові творення прикметників відбувається за допомогою суфіксів. Суфікси прикметників Якісні прикметники Відносні прикметники Присвійні прикметники –ш-, -іш-, -енн-, -анн-, -езн-, -еньк-, -есеньк-, -ав-, – яв-, -уват, -ист-, – лив-, -н-, -ат-, -к-, -ок- та інші. Наприклад: тоненький, широкий, тепліший. -н-, -ськ-, -ев-(-єв-), -ов-, -зьк-, -цьк-, -инськ-, -ичн-, -ічн-, -овн-, -ійн-, -ан- (-ян-), – ин-, -альн- та інші. Наприклад: алюмінієвий, гірський, морквяний. -ин-, -їн-, -ов-, -ів- (-їв-), -івськ-, -ач- (-яч-) та інші. Наприклад: мишачий, батьківський, доччин.   Зверніть увагу! При творенні відносних прикметників за допомогою суфікса –ськ- відбуваються зміни приголосних: г, з, ж + ськ = зьк к, ц,...

Розбір прикметника як частини мови 0

Розбір прикметника як частини мови

Зробити  розбір прикметника як частини мови можна, дотримуючись наступного алгоритму. Розбір прикметника як частини мови. Алгоритм розбору Назвати частину мови – прикметник, указати його загальне значення. Поставити питання, на яке відповідає. Указати початкову форму (поставити прикметник у форму називного відмінка однини чоловічого роду). Вказати, до якої групи за значенням належить прикметник (якісний, відносний чи присвійний). Якщо прикметник якісний, указати ступінь порівняння (якщо є). Визначити число, рід (в однині), відмінок, групу (м’яка чи тверда). Вказати граматичну форму прикметника (коротка чи повна). Визначити синтаксичну роль прикметника (яким членом речення). Зразок усного розбору прикметника як частини мови Гаю, гаю, зелен розмаю, любив дівчину,...

Відмінювання прикметників 0

Відмінювання прикметників

Відмінювання прикметників і відповідні їх відмінкові закінчення  в українській мові залежать від групи прикметника. Усі прикметники розподіляють на дві групи – тверду та м’яку. До твердої групи належать прикметники, основа (слово без закінчення) яких у називному відмінку однини закінчується твердим приголосним. Наприклад: доччин, гарний, Олексіїв. Присвійні прикметники із суфіксами –ин-, (-їн-), -ів-, (-їв-) відмінюються як прикметники твердої групи. Тверда група Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Множина Н. чистий чиста чисте чисті Р. чистого чистої чистого чистих Д. чистому чистій чистому чистим Зн. чистий, чистого чисту чисте чисті, чистих Ор. чистим чистою чистим чистими М. на/у чистому, чистім на/у чистій...