Написання складних прикметників разом і через дефіс
Прикметники, які мають два і більше коренів, називаються складними. Написання складних прикметників в українській мові відбувається разом або через дефіс.
Для творчих учителів, зацікавлених батьків та допитливих учнів
Прикметники, які мають два і більше коренів, називаються складними. Написання складних прикметників в українській мові відбувається разом або через дефіс.
Правила написання -н- та -нн- у прикметниках на межі кореня і суфікса та в прикметникових суфіксах.
Правила написання не з прикметниками говорять, що частка не пишеться окремо, а префікс – разом з прикметником. Як же розібратись, виступає не в ролі частки чи префіксу?
Написання суфіксів прикметників – як саме їх писати?
В українській мові творення прикметників відбувається за допомогою суфіксів.
Зробити розбір прикметника як частини мови можна, дотримуючись наступного алгоритму.
Відмінювання прикметників і відповідні їх відмінкові закінчення в українській мові залежать від групи прикметника. Усі прикметники розподіляють на дві групи – тверду та м’яку. До твердої групи належать прикметники, основа (слово без закінчення) яких у називному відмінку однини закінчується твердим приголосним. Наприклад: доччин, гарний, Олексіїв. Присвійні прикметники із суфіксами –ин-, (-їн-), -ів-, (-їв-) відмінюються як прикметники твердої групи. Тверда група Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Множина Н. чистий чиста чисте чисті Р. чистого чистої чистого чистих Д. чистому чистій чистому чистим Зн. чистий, чистого чисту чисте чисті, чистих Ор. чистим чистою чистим чистими М. на/у чистому, чистім на/у чистій...
За наявністю закінчень прикметники поділяються на повні й короткі.
Якісні прикметники виражають ознаку, яка може бути у предмета в більшій або в меншій мір, тому їм властиві ступені порівняння: вищий і найвищий.
Групи прикметників за значенням: якісні, відносні і присвійні. Перехід прикметників в іншу групу.
Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль, роль у мовленні.