Відмінювання прикметників і відповідні їх відмінкові закінчення в українській мові залежать від групи прикметника. Усі прикметники розподіляють на дві групи – тверду та м’яку.
До твердої групи належать прикметники, основа (слово без закінчення) яких у називному відмінку однини закінчується твердим приголосним. Наприклад: доччин, гарний, Олексіїв.
Присвійні прикметники із суфіксами –ин-, (-їн-), -ів-, (-їв-) відмінюються як прикметники твердої групи.
Тверда група
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина | |
| Н. | чистий | чиста | чисте | чисті |
| Р. | чистого | чистої | чистого | чистих |
| Д. | чистому | чистій | чистому | чистим |
| Зн. | чистий, чистого | чисту | чисте | чисті, чистих |
| Ор. | чистим | чистою | чистим | чистими |
| М. | на/у чистому, чистім | на/у чистій | на/у чистому, чистім | на/у чистих |
До м’якої групи належать прикметники, у яких основа завершується м’яким приголосним. Наприклад: вечірній, безкраїй.
Прикметники м’якої групи у відмінкових закінченнях мають літеру і: торішній, синій. У називному відмінку множини всі прикметники мають закінчення –і: веселі, літні.
М’яка група
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина | |
| Н. | пізній | пізня | пізнє | пізні |
| Р. | пізнього | пізньої | пізнього | пізніх |
| Д. | пізньому | пізній | пізньому | пізнім |
| Зн. | пізній, пізнього | пізню | пізнє | пізні, пізніх |
| Ор. | пізнім | пізньою | пізнім | пізніми |
| М. | на/у пізньому, пізнім | на/у пізній | на/у пізньому, пізнім | на/у пізніх |
Відмінювання прикметників на -лиций
Складні прикметники, другою частиною яких є –лиций в однині мають м’яку основу (окрім називного й орудного відмінка), у множині – тверду (окрім називного відмінка), а тому не належать ні до твердої, ні до м’якої групи, маючи мішану систему закінчень. Наприклад: повнолиций, повнолицього, повнолицьому, повнолицим, повнолицих.
Учитель української мови та літератури Гімназії №85 м. Дніпра. 
