Повні й короткі форми прикметників

За наявністю закінчень прикметники поділяються на повні й короткі.

Прикметники, у яких є закінчення, називаються повними: добрий, вільна, славне, зелені, батькового, материна. Ці форми є звичайними для сучасної української мови.

У народній творчості та в поезії вживаються також нестяг­нені повні прикметники: вірная (замість: вірна), вечірнюю (за­мість: вечірню), синєє (замість: синє), молодії (замість: молоді). Наприклад: Любив козак три дівчиноньки: чорнявую та біля­вую, третю руду та поганую. Нічка розсипала зіроньки яснії (Нар. творчість).

Нестягнені повні форми трапляються також у прислів’ях: Хата чужая як свекруха лихая.

Прикметники, у яких немає закінчення, називаються ко­роткими. Вони можливі тільки в називному (знахідному) від­мінку однини чоловічого роду: славен, молод, повен.

У сучасній українській мові без певного стилістичного за­барвлення в ролі присудків вживаються лише такі короткі прикметники (паралельно з повними формами): варт, винен, годен, згоден, здоров, ладен, ласкав, певен, повинен, потрібен, рад.

Тільки коротку форму мають присвійні прикметники на -ів, -ин у називному (знахідному) відмінку однини чоловічого роду (ч и й?): Іванів, братів, лікарів, материн, Ларисин, Маріїн.

Паралельно вживаються форми маків і маковий цвіт, але тільки королевий цвіт.

Інші короткі прикметники вживаються лише в народній творчості та в поезії: Ой зійди, зійди, ясен місяцю (Нар. твор­чість). Шумить в кімнаті зелен гай (О. Ющенко).

Поділитись
Оцініть сторінку: 1 Зірочка? Чому?2 Зірки3 Зірки4 зірочки5 Зірочок - Відмінно! (оцінок всього: 1, середня оцінка: 5,00 з 5)
Loading...

Можливо, вам сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *