Про значення, ознаки та синтаксичну роль дієслова як частини мови.
Дієслово: загальне значення
Дієслово – самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета, і відповідає на запитання що робити? що зробити? Наприклад: слухати, плести, випити.
Морфологічні ознаки дієслова
Дієслово має наступні граматичні категорії: час, число, особу, рід, спосіб.
Синтаксична роль дієслова
Найчастіше в реченні дієслово виконує роль присудка, хоча може виконувати будь-яку синтаксичну роль.
Дієслово має п’ять основних форм: неозначену форму, особові форми, безособову форму, дієприкметник і дієприслівник.
Початковою формою дієслова є неозначена форма.
Форми дієслова
| Назва форми | Значення і питання | Морфологічні ознаки | Синтаксична роль | Приклади |
| Неозначена (інфінітив) | Дія, стан предмета узагальнено (що робити? що зробити?) | Незмінна форма | Будь-який член речення | малювати, зшити
|
| Особова (власне дієслово) | Дія, стан предмета (що роблю? що зробив? що робитиме?) | Змінюється за особами, часами, родами, числами, способами | Присудок | малюю, зшила |
| Дієприкметник | Ознака предмета за дією (який? яка? яке? які?) | Змінюється за родами, відмінками, числами | Означення, присудок | намальований, зшитий |
| Дієприслівник | Додаткова дія предмета (що роблячи? що зробивши?) | Незмінна форма | Обставина | малюючи, зшивши |
| Безособова форма на но, то | Відношення до будь-якої особи (що зроблено?) | Незмінна форма | Присудок | мальовано, зшито |
