Навички вчителя ХХІ століття: які вони?

«У ХХІ столітті неграмотні не ті, хто не вміє читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, а ще –  забувати те, чого навчився, й перевчатися»
Елвін Тоффлер

Вступ

До недавніх часів система освіти в Україні, як і в більшості світових країн, заохочувала учнів до накопичення ними знань. Поширена думка, що така освітня система сформувалася в епоху індустріалізації. На початку минулого століття великим промисловим підприємствам не були потрібні співробітники, які вміють мислити і критично оцінювати ситуацію. Працівникам фабрик і заводів достатньо було володіти певними знаннями і щодня по 8 – 10 годин механічно виконувати однотипні операції.

Сьогодні ж ситуація в усьому світі кардинально змінилася. Рутинні операції конвеєрного виробництва виконуються автоматично за рахунок автоматизації і цифрових технологій. Вимоги до майбутнього персоналу зовсім інші. Відповідно, і дітей у наш час потрібно навчати по-іншому: не просто накопичувати і відтворювати знання, а вчити їх мислити, самостійно видобувати потрібну їм інформацію і критично її оцінювати.

Чому це важливо?

ХХІ століття – це епоха знань, за якої витребуваними будуть працівники зовсім інших професій, ніж в індустріальну еру. Якщо в епоху індустріалізації ланцюжок виготовлення продукції виглядав таким чином

видобуток — обробка — збирання — збут — поширення — продукція (чи послуги),

то в інформаційну добу він має зовсім інший вигляд

неопрацьовані дані — інформація — знання — досвід — збут — послуги (чи продукція).

Тож головним виробничим ресурсом ХХІ століття стануть знання. Аби вирішувати проблеми суспільства, створювати нові товари і надавати послуги, які потрібні людям, в майбутньому будуть потрібні кваліфіковані спеціалісти в галузі обробки й аналізу інформації. Тому і підхід до організації навчального процесу в школах поступово змінюється.

В добу, коли, завдяки Інтернету, учні знають іноді більше, ніж учитель, педагоги з передатчиків знань перетворюються на організаторів. Багато існуючих на цьому етапі професій скоро просто зникнуть, але з’являться нові. Самого уміння читати, писати і рахувати у майбутньому буде недостатньо. Потрібні будуть такі наскрізні вміння, як здатність до співпраці, уміння знаходити нестандартне рішення і навчатися новому. Саме на формування таких умінь школярів і має бути направлена діяльність сучасних педагогів майбутнього.

Навички ХХІ століття

Чи справді потрібно формувати у сучасних школярів навички ХХІ століття?

Поява так званого інтернет-покоління – феномен інформаційної доби. Його представники народились і виросли в цифрову епоху, вони знають про комп’ютери і Інтернет набагато більше, ніж їх батьки і вчителі. При цьому сучасні молоді люди, що виросли в епоху знань в різних країнах світу, мають спільні риси і потреби.

Потреби інтернет-покоління:

  • прискіпливий аналіз події;
  • швидкий здобуток інформації;
  • відкрита взаємодія із представниками різних керівних структур;
  • вільне висловлювання власних думок;
  • поєднання навчання, роботи і суспільного життя із розвагами;
  • взаємодія і співробітництво в різних сферах життя;
  • нововведення в галузі виробництва і в житті.

Перераховані вище потреби інтернет-покоління висувають до освітян ХХІ століття нові вимоги. Сьогодні учитель-предметник має не тільки дати дитям знання з певної галузі науки чи мистецтва, а й сформувати ті навички, що допоможуть молодим людям досягнути високих результатів у майбутньому, в повній мірі реалізувавши свій творчий потенціал.

Групи навичок ХХІ століття

Групи навичок ХХІ століттяОсвітня програма «Партнерство з підтримки навичок ХХІ століття» виділяє три групи навичок, які повинні сформувати вчителі у своїх учнів:

  • навчальні та інноваційні;
  • уміння опрацьовувати інформацію, комп’ютерні та медіа навички;
  • життєві та кар’єрні (професійні) навички.

Найбільш важливою вважається перша група навчальних та інноваційних навичок. До цієї групи навичок належать критичне мислення і вміння приймати рішення, креативність та інноваційність, комунікативні навички та співпраця.

Розвиток критичного мислення і вміння приймати рішення – основа будь-якої навчальної діяльності. Якщо раніше вважалось, що знання спочатку треба отримати, а вже потім застосовувати, то останні дослідження вказують на покращення результатів навчання у  випадку використання знань уже в процесі їх здобутку. Учень, що оволодіє навичками критичного мислення ще в дитинстві, у дорослому житті вмітиме розмірковувати, аналізувати, робити висновки та приймати зважені рішення.

Креативність та інноваційність – навички, що допомагають вирішувати старі питання новими методами, модифікувати наявні технології та винаходити нові. Донедавна вважалося, що творчість – риса, властива певній особистості від народження. Та це не зовсім так. Заохочуючи допитливість своїх учнів, учитель шляхом спроб і помилок виховує в них креативність.

Неможливо розвивати навички комунікації та співпраці  поза процесом спілкування. Проте існуюче інформаційне середовище й у цьому випадку приходить на допомогу. Сьогодні задля спілкування не обов’язково зустрічатися особисто. Соціальні мережі, електронна пошта, мессенджери – усе це дозволяє спілкуватися в режимі реального часу з людиною, що перебуває за тисячі кілометрів від тебе.

Добре розвинені комунікаційні навички дозволяють правильно формулювати власні думки і ефективно співпрацювати з іншими. У свою чергу співпраця, що передбачає гнучкість, відповідальність за результат спільної діяльності, допомагає усвідомити роль продуктивного спілкування для розвитку всього суспільства.

Уміння опрацьовувати інформацію, комп’ютерні та медіа навички передбачають набуття учнями інформаційної та медіа грамотності. У розпорядженні школярів ХХІ століття величезна кількість засобів масової інформації та цифрових носіїв. Зорієнтуватися в них і знайти вірне рішення можна тільки тоді, коли учень уміє швидко видобувати інформацію та критично оцінювати її. Однак оцінити корисність віднайденого повідомлення можна лише тоді, коли розумієш принципи створення медіа продукції.

Успішне оволодіння навичками інформаційної грамотності відбувається у тих випадках, коли учні раціонально отримують інформацію, критично її оцінюють і оперують отриманими даним, а саме:

  • використовують знання у відповідності до специфіки проблеми;
  • керують потоком інформації, що була здобута з багатьох джерел;
  • керуються в своїй діяльності основоположними поняттями закону та етики.

Крім того, уже в школі діти повинні вчитися самостійно виготовляти медіа продукцію. Для цього їм потрібні володіння інструментами створення інформаційних ресурсів та розуміння мовленнєвих зворотів, які доречно використовувати в умовах багатомовності середовища. Ці навички допомагають сформувати потрібні для використання засобів масової інформації компетентності, які сприяють формуванню і розвитку в школярів інших навичок ХХІ століття.

Третій блок життєвих і кар’єрних навичок включає ініціативність і самостійність, адаптивність і гнучкість, продуктивність та відповідальність, лідерство, соціальну та міжкультурну взаємодію.

Швидкий темп технологічних змін у світі змушує нас оперативно пристосовуватися до оновлення засобів комунікації, навчання та суспільного життя. Сьогодні люди все частіше змінюють професії, а в багатьох сферах діяльності виникають принципово нові робочі місця. Тож спроможність скорегувати власні плани відповідно до зміни життєвих обставин – одна з найбільш важливих навичок в часи змін. Уміння адаптуватися вже зараз є значною перевагою, адже саме, завдяки вмінню по-іншому поглянути на проблему, народжуються креативні й новаторські рішення.

Учень, який успішно оволодів навичками адаптивності й гнучкості, добре пристосовується до ситуації, що постійно змінюється, може виступати в різних ролях, враховує відгуки і зауваження, з повагою ставиться до думки іншого та вміє допрацьовувати роботу за необхідності. Виховати такі навички вже в школі можна, залучаючи дітей до роботи в групі та проектної діяльності.

Ініціативність та самостійність – навички, завдяки яким дитина навчається самостійно визначати цілі, розподіляти власний час і працювати незалежно від інших. Кожен сучасний учитель стикається з проблемою формування внутрішньої мотивації та ініціативності в самостійній пошуковій діяльності. Інформаційна доба сприяє розвитку цих навичок, адже доступ до знань нічим не обмежено. Тоді як різноманітні конкурси, турніри і олімпіади, що створюють конкурентне середовище, сприяють проявам ініціативності.

Жити в багатомовному  і багатокультурному середовищі, з повагою ставитися до представників інших національностей, бути патріотом власної держави і громадянином світу школярі навчаються на різних предметах. Сформовані навички соціальної та культурної взаємодії передбачають уміння ефективно співпрацювати з іншими (розуміти, коли треба говорити, а коли – слухати) та працювати в різних командах (ставитись без упередження до представників інших соціальних груп і культур).

Формуванню навичок соціальної та культурної взаємодії на уроках іноземної мови сприяє робота в комбінованих групах та спонтанно утворених парах для розігрування різноманітних діалогів.

До найбільш важливих життєвих та кар’єрних навичок належать лідерство та відповідальність. Аби сьогоднішній школяр в майбутньому став лідером і просто успішною людиною, нині його потрібно навчити буди ватажком. А для цього  необхідно сформувати здатність керувати діями інших, власним прикладом надихати на звершення та нести відповідальність за роботу всієї групи.

Учитель для учнів ХХІ століття

Навички ХХІ століття для учителя

Оскільки підростаюче покоління працюватиме в умовах, з якими абсолютно не знайомі його батьки, то й вчителям-предметникам теж доведеться пристосовуватися до змін, аби не відстати від своїх учнів. Уже не достатньо просто давати дітям знання з англійської чи української мови, математики чи хімії, біології чи астрономії. Хороший учитель майбутнього – це той, хто органічно поєднує традиційні риси доброго педагога з кардинально новими здібностями.

5 навичок, що знадобляться хорошому вчителю в ХХІ столітті

  • Глибоке розуміння власного предмету.

У всі часи хорошим вважався той вчитель, який не тільки любив власний предмет, а й досконало володів ним. Не стане винятком і доба інформації. В епоху, коли учні мають доступ до найрізноманітніших джерел, завдяки комп’ютерам та пошуковим системам, учитель має допомогти школярам проаналізувати і зрозуміти отриману інформацію.

Щоправда, тепер учитель – це не просто людина, що переказує відому їй інформацію. Педагог майбутнього має навчити дітей саморозвиватися, досліджувати і аналізувати факти.

  • Уміння бути посередником.

Заохочення до пошукової діяльності та сприяння навчальному процесу є важливими для розвитку навичок, що зроблять учнів успішними в майбутньому. Вимоги до кваліфікації працівників в усьому світі сильно змінилися за останні 25 років. Значно знизився попит на автоматичну працю, адже технологічний прогрес не можна спинити. Тому навчати креативності й ініціативності потрібно вже сьогодні. Звичайно, це складно. Але вчителі, які зараз використовують методики групових проектів, роблять вагомий внесок у майбутнє.

  • Добре розвинені суспільні навички.

Бути успішним в ХХІ столітті означає уміти ефективно спілкуватися і співпрацювати з різними людьми. Щоправда, комп’ютер у цьому не сильно допомагає. Тож на перший план знову виходить учитель, що сприяє реалізації соціальної складової навчального процесу.

2015 року Національна асоціація коледжів та працедавців США  провела дослідження, яке дало неочікуваний (з огляду на сучасний стан освіти в Україні) результат. Замість високого рівня знань під час працевлаштування у здобувачів роботи будуть вимагатися здатність працювати в команді, приймати рішення та вміння ефективно спілкуватися з персоналом. А навчити цьому повинен знову ж таки вчитель під час групової роботи на своєму уроці.

  • Зовнішній фокус.

Розвинути в учнів такі бажані навички ХХІ століття можна, зробивши наголос на навчанні поза межами класної кімнати. Знання мають отримуватися й застосовуватися в реальних життєвих ситуаціях, а не теоретично. Будь-яку теорію можна переглянути на відео перед уроком, тим самим вивільнивши собі час для аналізу матеріалу в класі. Успішне засвоєння інформації за такої моделі відбувається на рівні власних відчуттів, а не когнітивних здібностей.

  • Аналіз даних.

В наші дні технології допомагають багатьом успішним діячам перевіряти та поліпшувати ефективність діяльності власного підприємства. При цьому витрати на використання технологій в світі щороку зростають. Дедалі більша частина  навчального процесу (проходження тестів і написанні творів) буде переходити в цифровий формат. А значить, вчителі будуть стикатися з більшою кількістю показників успішності учнів, які потрібно буде аналізувати. Тож педагогам майбутнього просто необхідно буде вміти використовувати інструменти аналізу інформації.

Чому повинен навчати учитель на своїх заняттях

Чи зможуть сучасні діти успішно оволодіти навичками ХХІ століття і базовими предметами в великій мірі залежить від учителя. Якими ж конкретно формами і методами роботи має володіти сучасний педагог майбутнього? Науковці вважають, що сформувати в школярів навички ХХІ століття просто і складно водночас. Їх потрібно навчити трьом головним речам:

  • умінню ставити «правильні» запитання;
  • виконанню різноманітних задач за методом проектів;
  • застосуванню технологій навчання, заснованих на процесі проектування.

Формування навичок ХХІ століття під час вивчення іноземної мови

Але як органічно інтегрувати вивчення таких навичок у сталу шкільну систему? Як змінити навчальну модель без додаткового навантаження на вчителів? Чи можливо поєднати формування навичок ХХІ століття з вивченням іноземної мови в школі? Безсумнівно. Головною метою вивчення іноземної мови в навчальному закладі є формування комунікативної компетенції на основі мовних знань і навичок. Комунікативність, навички соціокультурної взаємодії, здатність мислити й оцінювати – навички ХХІ століття, оволодіти якими в повній мірі можна, лише добре розуміючи людей різних національностей. Вивчення мови представника іншої країни, в свою чергу, полегшує процес комунікації, взаєморозуміння і співпраці.

Як же сформувати навички ХХІ століття під час заняття?

Учені наголошують, що основою навчання майбутнього має стати робота в групах та проектні технології (групові та індивідуальні). В молодшій школі варто приділяти максимальну увагу парній та груповій роботі. Розігрування діалогів та рольові ігри дають школярам можливість не тільки застосовувати здобуті знання на практиці, а й вчитися слухати одне одного, розуміти, не боятися висловлюватись, а значить, і ефективно спілкуватися та взаємодіяти.

Робота в групах по 4 – 6 чоловік учить школярів відчувати себе частиною одного цілого  та нести відповідальність за спільний результат. Аби навчити дітей співпрацювати з будь-якими людьми, за потреби йти на поступки і домовлятися, розподіл на групи має відбуватися спонтанно. Діти не повинні ділитися за принципом товаришування. Звичайно, не кожній групі, де діти не дружать одне з одним, вдається виконати поставлене завдання. Але негативний результат – теж результат.

My family

My family

Реалізовувати метод проектів можна розпочинати вже в молодшій школі. Зрозуміло, що повноцінний проект учням 6 – 9 років не під силу. Але давати завдання, що підготують їх до самостійної діяльності в середній і старшій школі можна. Наприклад, під час вивчення теми “My family” в другому класі мої учні одержали завдання намалювати власну родину. На уроці вивчення нового лексичного матеріалу учні підписали членів своєї родини на малюнку. А на наступному занятті вони зробили короткі повідомлення і познайомили однокласників зі своєю сім’єю, тим самим презентуючи свою роботу.

Такі індивідуальні міні-проекти з часом мають «вирости» в групові проектні роботи, на виконання яких учням старших класів  знадобиться більше часу і витрачених зусиль на пошук інформації та вид презентації готової роботи. Це може бути мультимедійна презентація, короткий відео сюжет чи невеличкий словник для молодших школярів, проілюстрований групою. У будь-якому випадку готовий проект повинен мати адресата – того, кому він буде показаний, окрім учителя.

Висновки

Навчання в школі в наші дні, звичайно, не може просто відкинути традиційні завдання, що ставилися перед закладом в індустріальну епоху. Учителі, як і раніше, повинні давати своїм учням базові знання, формувати в них предметні навички і вміння, виховувати  й розвивати. Формування у школярів навичок ХХІ століття не суперечить базовим навичкам і змісту існуючих навчальних програм. Однак прагнути до встановлення балансу між традицією і новаторством потрібно вже зараз.

Якщо в індустріальну епоху соціальне становище та матеріальне благополуччя робили людину успішною, то в ХХІ столітті основою статусу стане не власність, а талант і розум, уміння опрацьовувати і критично оцінювати інформацію, вирішувати складні інтелектуальні завдання і творчо підходити до побутових проблем. Уже зараз технологічна епоха спадковості, яка легко «прораховувалася», поступово змінюється добою цифрової непрогнозованості, переходом до інтелектуальних технологій. Саме такі новітні технології мають навчитися використовувати та створювати сучасні школярі. А вчителі повинні стати їх друзями, партнерами і провідниками.


Використані ресурси

  1. What are learning skills? https://k12.thoughtfullearning.com/FAQ/what-are-learning-skills
  2. 5 skills future teachers will need. https://blog.educationandskillsforum.org/5-skills-future-teachers-will-need/
  3. Навички ХХІ століття. http://shkola232016.ucoz.site/index/navichki_khkhi_stolittja/0-60
  4. Навички ХХІ століття: як їх отримати у школі? https://www.education.ua/ua/articles/574/
  5. «Навички ХХІ століття. Навчання для життя у наш час». http://edu.rucamp.org/posts/14425029
  6. «Навыки XXI века»: новая реальность в образовании». http://erazvitie.org/article/navyki_xxi_veka_novaja_realnost
  7. Відеокурс «21st century learning design: Course 2 – collaboration» https://education.microsoft.com/gettrained/21cld-2
Поділитись

Автор: Кривенко Юлія

Оцініть сторінку: 1 Зірочка? Чому?2 Зірки3 Зірки4 зірочки5 Зірочок - Відмінно! (оцінок всього: 3, середня оцінка: 5,00 з 5)
Loading...

Можливо, вам сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *