Світле свято Великодня

Сценарій виховного заходу для школярів, присвяченого історії і традиціям святкування Великодня в Україні.

Сценарій виховного заходу

Ведучий:  Сонечко весняне у вікно нам сяє,

Квітень із весною всіх людей вітає.

Цей концерт в промінні

Сонця вам даруєм.

Хай чудовий настрій

Всіх  вас зачарує.

Ведуча: В усі часи українці полюбляли танцювати й співати. І першим весняним танком для українців був «Кривий танець». Це  старовинне українське обрядове дійство, мало прикликати весну. На галявині, в трьох її кінцях, забивали кілки, поміж якими юнаки та дівчата водили хоровод, що символізував нелегкий шлях богині весни Лади з Вирію до рідних земель.

Ведучий: А вам відомо, що «Кривий танець» – це не тільки зустріч, вірніше, привітання весни – це ще й символ пробудженої життєвої енергії, ритуальне дійство, що символізує безконечний рух Всесвіту.

Ведуча: Безконечний рух Всесвіту? А це як?

Ведучий: А от зараз і побачимо!

Діти у вишиванках і зі стрічками заходять до зали і водять хоровод.

Ведуча:  Весна красна наступила

Великдень благословила.

Тож радійте світу, люди,

Хай між вами згода буде,

Бо любов прийшла з небес,

Христос воскрес!

(весь клас) Воістину воскрес!

1-ий учень

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

2-ий учень

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить,

— Христос воскрес!

3-ій учень

Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

— Христос воскрес!

— Воістину воскрес (Усі)!

Ведуча: Любі друзі! Весною приходить до нас одне з найвеличніших християнських свят — Великдень. Великодній день — святий день. У цей день воскрес Син Божий — Ісус Христос, власним життям заплативши за гріхи роду людського.

Ведучий: До Великодня готуються заздалегідь. Неділя, що передує Великодньому тижневі, називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальовими гілками (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

Тихо звучить 1-й куплет пісні «Весняні котики», одночасно до зали вбігає хлопчик-вістунець із вербовими гілочками, входить дівчинка, що плете віночок.

Вістунець
Не я б’ю, верба б’є
Через тиждень — Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,
А красива, як весна.

Дівчинка
А хто ти?

Вістунець
Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята — до Великодня.
Дівчинка. А чого мене б’єш?

Вістунець: Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день — Вербна неділя.

Ведуча
Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається- їх пухнасті котики будять усіх до роботи.

Вістунець
Тож І ти не зволікай, бо:
Жарт б’є, не я б’ю –
За тиждень — Великдень!
Недалечко червоне яєчко. (Легенько вдаряє вербичкою)

Ведуча:  Минулої неділі  ми відсвяткували Вербну неділю. Останній тиждень перед Великоднем називається вербним, чистим, білим, страсним. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Ведучий: За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення, з яким і ознайомлять вас наші однокласники.

Понеділок
Понеділок білить хату
любить, певно, працювати:
і кути побілить й стелю,
щоб Великдень був веселий!
Вівторок
Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
чисто-начисто підлогу –
шури-шури! – тре завзято
наш вівторок довгоногий.
Середа
Пишна пані середа і пере, й прасує.
До Великодня, ще б пак, хату облаштує!
Четвер
Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся
ще до сходу сонця начисто скупався.
П’ятниця
П’ятниця пече паски –господиня вміла:
склянки зо три молока до цеберка влила,
трохи борошна, яєць, додала й ванілі,
щоби пригощати всіх вранці, у неділю.
Субота
У суботи, ой, роботи – пише писанки субота,
ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Неділя

Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!

Христос Воскрес! То ж славимо усі!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Сміється сонечко в усій його красі!

Христос Воскрес!  (Усі) Воістину воскрес!

Ведуча: На Великоднє свято дарують люди одне одному писанки. Оздоблене узором яйце символізує пробудження природи, зародження нового життя.

Виходять п’ять писанок (дівчат) у вбранні відповідного кольору і з писанками або малюнками в руках.. Писанки починають обережно рухатись, залишаючи позаду себе великій кошик.

Писанки (разом)
Стук, стук, стук, обережно.
Бо в кошику тісто!
Стук, стук, стук, обережно,
Від жари аж млосно!

Червона писанка
Я сидіти тут не хочу.
На підлогу собі скочу.

Зелена писанка
Ходімо швидше, вилізаймо,
Пісню гарну заспіваймо!

Червона писанка
В буряках мене купала.
На червоне змалювала-

Зелена писанка
У траві мене варила,
На зелено запросила.

Жовта писанка
Мене вбрала у лушпину,
В цибулевую сважину!

Коричнева писанка
В шкірці яблука мочила,
Це надало мені сили.

Біла писанка
Я біленькою зосталась,
Тільки квіточок набралась.

Червона писанка
Мене вкривають зелені листочки.

Жовта писанка
Мене у жовті узори прибрала.

Коричнева писанка
На мене коричневих цяток наклала,

Біла писанка
Я така гарна, що й не передати.

Усі писанки 
Усі ми гарненькі й хочемо сказати; «Христос Воскрес!»

Дівчина, що несла кошик:

«Христос Воскрес!» — шепочуть квіти,
Несеться шелест їх по лузі.
«Христос Воскрес!» — вкраїнські діти,
Радійте всі – ви наші друзі!
«Христос Воскрєс!» — щебече дивно
Мила пташинка у гніздечку,
«Христос Воскресі» — моя родино,
Моя хатино, мій садочку.
«Христос Воскрес!» — Дніпро клекоче
Й несе цю вість у Чорне море.
Вкраїно, встань, протри вже очі,
Всміхнися і забудь про горе!
Дівчата співають пісню «Писанки»

Свята Великодні незадовго,

Я малюю писанки свої.

Писальцем виводжу візерунки,

Щоб вони сподобались усім.

Приспів:

Писанки чудові

Різнокольорові

В Великодні свята

Писанок багато!

Я малюю квіти і листочки,

Орнаменти,рибки і пташки,

В кожному малюнку-давній символ

І краплинка моєї душі.

Приспів:

Писанки свої складу у кошик,

З пасочкою поруч покладу.

І накрию рушничком святковим,

Рано-вранці в церкві посвячу.

Приспів:

Ведуча: Великдень – одне з найбільших свят християн. В Україні його святкують, починаючи з Х століття. Пов’язане свято з воскресінням Ісуса Христа, тому й називають його Великим днем або Великоднем.

Ведучий: Світлої неділі звучить піднесене вітання: «Христос воскрес!» У відповідь радісно чується «Воістину воскрес!»

Ведуча: Так, воскресіння Ісуса – це справжнє диво, але воно відбулося багато років тому. Але дива на Великдень відбуваються і нині.

Ведучий: Справді! І сьогодні ми вам це доведемо, показавши іншу чарівну історію, яка відбулася одного разу на Великдень.

Великоднє диво

Щороку гноми з Маленькою Феєю розмальовують писанки. Це вже стало гарною традицією, Адже на Великдень усі вітають один одного зі святом і дарують писанки, А ще вірять. що вони охороняють від злих сил.

Так і цього року вони зібралися у Мудруновій хатці, щоб разом розписувати яйця.

Взяли до рук писанки і почали старанно вимальовувати воскові візеруночки. Гномики завжди працювали з великою охотою. Навіть Буркотун мовчки схилився над яйцем і малював. Аж раптом…

До зали, захекавшись забігає Весельчак:

• Слухайте сюди! Цього року в нашому Чарівному лісі оголошено конкурс на найкращу писанку! І я планую у ньому перемогти! (сідає до столу, хапає пензля, яйце і весело береться до діла)
• Кеби не вистачить! (заперечив Мудрун). Одного бажання тут замало, тут розум потрібен. А у тебе з цим проблеми: ти ж тільки гигикати й умієш?
• У мене не вистачить? (Підхоплюється з місця Весельчак, але його перебиває Простачок):
• А моя – на мене буде схожа! І я виграю!
• Ага! Дурень думкою багатіє! (Перебив Чихун!) Моя буде найкращою!
• Ну-ну! (Буркнув Буркотун) А я знову програю…
• А я намалюю цілу картину: травичку, сонечко, дерева, квіти (Заявив Майстер-на всі руки).
• А все-одно переможе моя(тихо сказав Соня).
• Ні моя! Моя! Моя! (наперебій закричали гномики).
• Ну, не сваріться, друзі мої! (Примирливо сказала Маленька Фея). Суперечкою нічого не вирішиш. Переможця обере журі, а кожен з нас розмалює свою писанку якнайкраще!

Так і вирішили. Хтось зробив яскраво-жовту, як курчатко, з червоними хвильками писанку. Хтось уявив себе художником і намалював цілу картину – землю з травичкою, небо з хмарками і сонечком, хтось прикрасив синю писанку зірочками…

• Які гарні в нас писанки вийшли! Я й сама не знаю, чия робота краща! Ми зараз складемо їх докупи і гарненько сховаємо, аби до Великодня з ними нічого не трапилося. А то від Злої Чаклунки усього можна очікувати!

А у той самий час на іншому боці Чарівного лісу Зла Чаклунка теж готувалася до конкурсу:

• Ну ось і моя писанка! Чорна як ніч! Скажи мій вірний вороне, чи бачив ти щось прекрасніше?
• Звичайно, ні! Моя господине! Ви обов’язково переможете! (Улесливо додав крук).
• Так! Перемога буде моєю! (Голосно сміється, потім різко спиняється). Але є ще Маленька Фея зі своїми бридкими гномами. Раптом переможе вона?
• Ну що ви, господине! Ніхто не розмальовує яйця краще за Вас!
• Так-то вона так. Але… Мій прекрасний вороне, ти такий же злий, як і я! Лети, мій друже, на той бік лісу, знайди писанки гномів і знищ їх, розбий, не залиш цілою жодної!
• – Як накажете моя господине!

Якось уночі здійнявся страшний вітер. Дерева гнулися, небо затягнулося темними важкими хмарами, усі віконця й двері повідчинялися навстіж. У Мудрунову хатинку залетів чорний крук.

-Ось вона скриня! Але ж де ключ! А ось!

Крук тихенько. щоб ніхто не почув дзеленькоту, взяв своїм міцним дзьобом в’язку ключів і почав підбирати ключ. Він перепробував усі: І мідний, і срібний, і залізний, але жоден не підійшов.

-Та ось же він!

Нарешті замок піддався і скриня відімкнулася. Крук підняв кришку і залетів усередину, де, наче в гніздечку, лежали яйця. Раптом дмухнув новий порив вітру і крук опинився в повній темряві. Він потрапив у пастку, з якої вибратися самому було неможливо.

– Карр… Карр… Допоможіть.

Так, в ув’язненні і просидів ворон до самого свята.Нарешті настав Великдень. Сонечко яскравими промінчиками постукало у віконце і розбудило мешканців Чарівного лісу, першим привітавши їх зі святом. А невдовзі на найбільшій галявині Чарівного лісу мав розпочатися конкурс.

– Нехай і не сподіваються перемогти в конкурсі! Тепер моя черга. (Потирала руки Зла Чаклунка). Правда, ворон десь зник… Та й нехай! Ніщо сьогодні не зіпсує мені свята! … Але що це? Та це ж ті бридкі гноми і Маленька Фея(на галявині з’явилася Фея з п’ятьма гномиками. За ними позаду чимчикували ще двоє – Веселун і Простачок, вони несли велику скриню. Раптом Чаклунка помітила в руках Феї кошик. Там виднілися диво-писанки. Хитра відьма аж рота роззявила)

– Що… що це т-т-таке? Я ж крукові наказала… Що ви зробили з моїм вороном?

• Та ось твій ворон! (Гномики обережно поставили на землю скриню. Звідти чулися якісь звуки. Мудрун підняв кришку і… що за дивина! Там сидів чорний, як ніч, крук, а з-під крил у нього виглядали пискляві жовтенькі клубочки)

Зла Чаклунка аж позеленіла від злості і зникла тієї ж миті. . Виявляється, завбачливий Мудрун замість писанок поскладав у скриню звичайнісінькі курячі яйця, з них і вилупилися курчата! А писанки Мудрун переклав у найвидніше місце. Тож хитрощі не допомогли Злій Чаклунці перемогти в конкурсі. Її вірний помічник – чорний крук – тепер став мамою-квочкою і мав інші турботи! А гномики і Маленька Фея не стали брати участі в конкурсі, а просто обмінялися  своїми писанками, як і заведено на Великдень.

Ведучий: Хоч і дуже шкода,
А кінчати час.
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.

Ведуча:
І в вас, і в нас
Хай буде гаразд!
Щоб ви, і ми
Щасливими були!

А завершить наш Великодній концерт пісня про нашу Батьківщину.

Білу земля одягла вишиванку
І дзвенить душа як струна,
А соловейко зітхає до ранку,
Бо в Україні – весна!

Приспів:
А в Україні, а в Україні
Сади вишневі цвітуть,
А в Україні, а в Україні
Люди красиві живуть!
А в Україні, а в Україні
Гостеві – хліб і сіль,
Бо українці, бо українці |
Щастя бажають усім! | (2)

Місяць у небі до зірки сміється
І хмеліє душа без вина,
Пригортається серце до серця,
Бо в Україні – весна!

Приспів.

А в Україні, а в Україні!

Приспів.

Бо українці, бо українці
Миру бажають усім!