Марина Павленко

Завантажити презентацію можна за цим посиланням: “Презентація – Марина Павленко”

Додаткові матеріали для учителя

Сучасна українська письменниця, поетеса, художниця, дослідниця і науковець. І це все про одну тендітну на вигляд жінку.

Марина Степанівна Павленко з’явилася на світ 30 березня 1973 року в селі Старичах Яворівського району на Львівщині в родині вчителів. Саме завдяки батькові, учителю мови і літератури, майбутня письменниця згодом напише свої перші вірші. У віці двох років вона разом із родиною переїздить на Черкащину.

У 1991 – 1996 роках навчалася в Уманському державному педагогічному інституті (нині – університеті) ім. Павла Тичини і закінчила його з відзнакою. Здобувши вищу педагогічну освіту, п’ять років (1995 – 2000 роки) працювала вчителькою початкових класів в Уманській міській гімназії. Починаючи з 2000 року працює викладачем кафедри української літератури та українознавства в Уманському державному педагогічному університеті.

Марина Павленко є кандидатом педагогічних наук, доцентом, автором наукових публікацій, методичних рекомендацій і монографії «Тичининська формула українського патріотизму». За останню монографія, присвячену Павлові Тичині, була удостоєна літературної премії «Благовіст».

Зі своїми художніми творами друкується, починаючи з 1990 року.

Як художниця, ілюструвала чимало збірок, серед яких і власні «Півтора бажання» та «Чар-папороть».

У 1997 році стала членом Національної Спілки письменників України.

Перемоги в літературних конкурсах:

• «Гранослов» (Київ, 1996, 2002),
• «Привітання життя» (Львів, 1996),
• конкурс Української бібліотеки у Філадельфії (США, 1998),
• конкурс на кращу поему, присвячену річниці незалежності України (США, 2000),
• «Смолоскип» (Київ, 2000, 2001, 2002),
• «Коронація слова» (Київ, 2004),
• Всеукраїнський конкурс сучасної новели ім. Валеріана Підмогильного (2006),
• конкурс для літератури дітей та юнацтва «Портал» (2006),
• міжнародний конкурс ім.Богдана-Нестора Лепкого (Львів – Париж – Цвікау, 2007),
• конкурс творів для дітей «Золотий лелека» (2008),
• Всеукраїнський мережевий конкурс короткої прози «Євроформат-2008» (2009),
• конкурс історичних творів «Ярославів Вал» (Київ, 2009),
• Третій Всеукраїнський конкурс сучасної радіоп’єси «Відродимо забутий жанр» (2009),
• конкурс повісті про професії (Київ, видавництво «Грані-Т», 2012).

Марина Павленко часто публікується у періодиці, мистецьких часописах («Березіль», «Кальміюс», «Дзвін», в тім числі у тих, що видаються за кордоном: вірменському – «Гарун», в італійському – «Артекультура», в німецькій «Соборності»), альманахах та колективних збірниках.

Твори Марини Павленко

Поезії: «Бузкові зошити» (Київ: «Гранослов», 1997); «Чар-папороть» (Львів: «Каменяр», 2002); «Душа осики» (2006);

Оповідання для дорослих

«Як дожити до ста» (Київ: «Гранослов», 2004, перевидана в Умані 2012), удостоєної Міжнародної недержавної україно-німецької премії імені Олеся Гончара;

Проза для дітей

• «Русалонька із 7-В або прокляття роду Кулаківських»;
• «Русалонька із 7-В та загублений у часі»;
• «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу»;
• «Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту»;
• «Русалонька із 7-В плюс дуже морська історія»;
• повість-казка «Домовичок із палітрою»;
• цикл казок «Півтора бажання (Казки з Ялосоветиної скрині)»;
• повість «Миколчині історії»;
• «Життя видатних дітей»;
• «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?»